РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ 3-Х КЛАСІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ/БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЄКТУ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»
Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення професійних компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти (далі -ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. No 988-р, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Іваночко Ольга Василівна, методист відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО, Коненко Лариса Богданівна, методист, в.о. завідувача відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППООсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Д1.З. Здатність до інноваційної діяльності
- Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу.
Тема 1. Здоров’язбережувальне середовище початкової школи в умовах сучасних викликів:
вплив ранкових зустрічей на формування ключових компетентностей молодших школярів.
Створення безпечного, психологічно комфортного та здоров’язбережувального
освітнього середовища як важлива умова успішного навчання й розвитку учнів 1-х класів в
умовах сучасних суспільних викликів. Особливості організації ранкових зустрічей в освітній
програмі науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» та їх роль в адаптації
першокласників до шкільного життя. Ранкові зустрічі як ефективний інструмент формування
соціальної, громадянської, комунікативної та здоров’язбережувальної компетентностей,
розвитку емоційного інтелекту, навичок співпраці, взаємоповаги та відповідальності.
Практичні прийоми проведення ранкових зустрічей, спрямовані на підтримку позитивного
емоційного клімату в класі, зміцнення психологічної стійкості учнів, формування культури
здорового способу життя та створення атмосфери довіри й партнерства в освітньому процесі.
Тема 2. Ефективні методи формування та розвитку когнітивних навичок учнів початкових класів.
Когнітивний розвиток молодших школярів як основа успішного навчання та формування
ключових компетентностей. Особливості розвитку пізнавальних процесів учнів початкових
класів: уваги, пам’яті, мислення, мовлення, уяви та виконавчих функцій. Сучасні підходи до
формування когнітивних навичок в умовах компетентнісного навчання та реалізації завдань
Нової української школи.
Ефективні методи й технології розвитку когнітивної сфери учнів: ігрові практики,
дослідницька діяльність, проблемне та проєктне навчання, вправи на розвиток критичного та
креативного мислення. Використання інтерактивних та цифрових інструментів для активізації
пізнавальної діяльності школярів.
Створення освітнього середовища, що сприяє розвитку пізнавальної активності,
самостійності, допитливості та навчальної мотивації учнів. Практичні прийоми організації
діяльності, спрямованої на розвиток уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та застосовувати набуті знання в різних
навчальних і життєвих ситуаціях.
Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників.
Тема 1. Система технологічних вправ науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», творчі завдання. Діагностична діяльність учителя.
Система технологічних вправ науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» як
цілісна методична основа організації освітнього процесу в початковій школі, спрямована на
формування ключових компетентностей, розвиток пізнавальної активності та інтелектуальних здібностей учнів.
Особливості використання технологічних вправ у структурі уроку: поетапність
виконання, чітка алгоритмізація навчальних дій, поступове ускладнення завдань, розвиток
уваги, пам’яті, мислення та навичок самоконтролю. Роль творчих завдань у стимулюванні
креативності, самостійності, дослідницької активності та формуванні здатності застосовувати
знання в нових ситуаціях.
Діагностична діяльність учителя як складова педагогічного процесу: виявлення рівня
сформованості навчальних досягнень, моніторинг індивідуального прогресу учнів,
використання формувального оцінювання та корекційних підходів для забезпечення
успішності кожного здобувача освіти.
Тема 2. Штучний інтелект як інструмент розвитку креативного мислення в освітньому процесі початкової школи.
Штучний інтелект як нова освітня реальність у контексті цифровізації та реалізації
реформи Нова українська школа. Можливості використання інструментів штучного інтелекту
в початковій школі для розвитку креативного мислення, уяви, допитливості та здатності до
розв’язання нестандартних завдань. Педагогічний потенціал ШІ для створення інтерактивного
навчального середовища, персоналізації навчання, генерації ідей, візуалізації навчального
матеріалу, формування міжпредметних зв’язків та підтримки творчих проєктів учнів.
Ключові компетентності педагога для ефективного використання ШІ: цифрова
грамотність, критичне мислення, уміння формулювати запити (промптинг), здатність
інтегрувати інструменти ШІ у навчальні завдання без втрати педагогічної мети, розвиток у
дітей навичок аналізу, оцінювання та доопрацювання згенерованого контенту.
Баланс між технологіями та живою творчою діяльністю дитини. Переваги та потенційні
ризики використання ШІ в початковій школі. Формування культури відповідального
ставлення до цифрових інструментів як складника сучасної педагогічної майстерності.
Тема 3. Сучасні тенденції організації освітнього процесу в початковій школі в умовах
цифрової та соціальної трансформації освіти.
Огляд ключових сучасних тенденцій розвитку початкової освіти в умовах цифрової
трансформації суспільства, реформування освітньої системи та соціальних викликів.
Особливості організації освітнього процесу в початковій школі відповідно до Концепції «Нова
українська школа» та вимог Державного стандарту початкової освіти.
Інтеграція цифрових технологій в освітній процес як засіб підвищення якості навчання,
персоналізації освітніх траєкторій та розвитку цифрової компетентності молодших школярів.
Використання інтерактивних платформ, освітніх застосунків, гейміфікації та змішаного
навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів.
Посилення ролі компетентнісного підходу, діяльнісного навчання, міжпредметної
інтеграції та формувального оцінювання. Формування в учнів навичок критичного мислення,
співпраці, комунікації та адаптивності як відповідь на виклики сучасного соціального
середовища. Особлива увага приділяється створенню безпечного, інклюзивного та
психологічно комфортного освітнього середовища, орієнтованого на розвиток особистості
дитини.
Тема 4. Практичні інструменти розвитку критичного мислення на уроках мовно-літературної та математичної освітніх галузей.
Розвиток критичного мислення як ключової наскрізної компетентності в освітньому
процесі НПП «Інтелект України» відповідно до вимог Державного стандарту початкової
освіти та Концепції «Нова українська школа». Особливості організації навчальної діяльності,
спрямованої на формування в учнів умінь аналізувати інформацію, встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, аргументувати власну позицію, робити обґрунтовані висновки та приймати
усвідомлені рішення.
Практичні інструменти розвитку критичного мислення на уроках мовно-літературної
освітньої галузі в межах НПП «Інтелект України»: робота з текстами різних типів, стратегія
«питання до тексту», «тонкі» і «товсті» запитання, прийоми прогнозування змісту, аналізу та
інтерпретації прочитаного, створення текстів за зразком, розвиток уміння виділяти головну
інформацію та оцінювати її достовірність.
На уроках математичної освітньої галузі — використання задач дослідницького
характеру, проблемних ситуацій, завдань із надлишковими або недостатніми даними, логічних
і комбінаторних задач, математичних квестів, моделювання реальних життєвих ситуацій, а
також прийомів обґрунтування розв’язання та перевірки гіпотез. Особлива увага приділяється
формуванню в учнів здатності мислити гнучко, шукати різні способи розв’язання та
переносити набуті знання у практичні ситуації.
Тема 5. Формування математичної компетентності; пропедевтика знань з фізики, хімії.
Система інтелектуально та емоційно зорієнтованих завдань з історії, географії, культури і мистецтва.
Формування математичної компетентності як ключового результату початкової освіти в
умовах компетентнісного навчання та реалізації Державного стандарту початкової освіти.
Роль міжпредметної інтеграції у забезпеченні цілісного сприйняття учнями навчального
матеріалу та розвитку логічного, просторового й критичного мислення.
Пропедевтика знань з фізики та хімії у початковій школі через спостереження природних
явищ, прості експерименти, моделювання та практичні завдання, що формують первинні
уявлення про властивості речовин, рух, енергію та взаємодію об’єктів.
Система інтелектуально та емоційно зорієнтованих завдань з історії, географії, культури і
мистецтва як засіб розвитку пізнавальної активності, емоційного інтелекту та ціннісного
ставлення до світу. Використання інтегрованих завдань, дослідницьких ситуацій, візуальних
матеріалів і творчих вправ сприяє формуванню цілісної картини світу та розвитку ключових
компетентностей молодших школярів.
Тема 6. Використання кінезіологічних технологій для підвищення ефективності навчання в початковій школі.
Застосування кінезіологічних технологій у початковій школі як засобу розвитку
міжпівкульної взаємодії, уваги, пам’яті та працездатності учнів. Роль рухової активності у
зниженні втомлюваності та підвищенні ефективності засвоєння навчального матеріалу в
умовах компетентнісного навчання.
Практичне використання кінезіологічних вправ на різних етапах уроку: короткі рухові
паузи, перехресні рухи, координаційні та дихальні вправи. Інтеграція таких технологій сприяє
підвищенню концентрації уваги, емоційній стабілізації та кращому засвоєнню знань учнями
початкових класів.
Тема 7. Формування читацького інтересу учнів початкової школи: ефективні підходи та практики.
Формування читацького інтересу як ключовий чинник розвитку мовленнєвих,
когнітивних та особистісних компетентностей молодших школярів у контексті реалізації
Концепції «Нова українська школа» та сучасних освітніх підходів. Значення мотивації до
читання як основи становлення стійкої читацької культури дитини.
Ефективні підходи до розвитку читацького інтересу: створення ситуації успіху, добір
текстів відповідно до вікових і пізнавальних потреб учнів, інтеграція читання в ігрову та
дослідницьку діяльність, використання інтерактивних методів роботи з текстом.
Практичні прийоми: читання з передбаченням, «живе читання», літературні хвилинки,
читання з ролями, читацькі щоденники, обговорення прочитаного, творчі завдання за текстом
та використання цифрових ресурсів для підтримки інтересу до читання. Формування
позитивного ставлення до книги як джерела знань, емоцій та особистісного розвитку.
Модуль 3. Контрольно-аналітичний.
Круглий стіл. Обмін досвідом. Передовий досвід реалізації освітніх новацій у початковій школі
Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід,соціально-емоційне навчання, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.
Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників