НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА У БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ (ГЕОГРАФІЯ 7-8 КЛАС)

Організаційно-настановне заняття

Головним завданням настановного заняття є формування потреби у актуалізації знань з тематикою тренінгу. Це заняття передбачає реєстрацію слухачів, заповнення документації щодо курсів підвищення кваліфікації, ознайомлення з організацією, змістом та умовами проведення тренінгу, надання рекомендацій щодо виконання залікової роботи, ознайомлення слухачів з рекомендованою літературою. вивчення якої допоможе розширити та поглибити їх з правилами академічної доброчесності. Проводяться ознайомлення з вимогами до слухачів щодо виконання «Закону про корупцію», «Положення про академічну доброчесність», виконання 

 

МОДУЛЬ 1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БСО

 

Тема 1.1. Державний стандарт БСО (7-9 класи) - вимоги до природничої галузі.

Особливості освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (відповідно до фаху здобувача (здобувачки) освіти): мета освітньої галузі, реалізація в освітньому процесі компетентнісного потенціалу галузі, зокрема розвиток та реалізація географічної компетентності в межах природничої галузі, специфіка опанування учнями базових знань в межах предмета географія; вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів. Наступність у досягненні очікуваних результатів освітньої галузі між ланками й циклами освіти.

 

Тема 1.2. Огляд модельних навчальних програм 7 - 9 клас. Навчально-методичне забезпечення викладання географії у 7-9 класах НУШ.

Структура та зміст типових освітніх програми для закладів загальної середньої освіти, які забезпечують викладання предмету географія. Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти в природничій галуззі. Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів із навчального предмета (інтегрованого курсу). Опис змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) та видів навчальной діяльності учнів. Планування уроку географії відповідно до вимог ДС БСО. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження вимог, змісту тощо з відповідною освітньою галуззю Державного стандарту.

 

Контрольний захід: Передбачена комплексна залікова робота в кінці тренінгу, з трьома завданням, що відображає зміст модуля. Оцінюється робота 100 балів, мінімальний бал зарахування 60.

 

МОДУЛЬ 2. КОМПЕТЕНТНІСТНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ

 

Тема 2.1. Компетентністно орієнтовані завдання та групи результатів.

Сутність компетентнісно орієнтованого завдання з географії як інструменту вимірювання сформованості навичок, а не простого відтворення фактів. Концепція як проектувати завдання, що інтегрують географічні знання з оточуючим світом. Практикум з конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з географії для 7–8 класів (материки та океани, географічний простір України) під різні групи результатів (ГР1–ГР3). Моделювання матриці оцінювання навчальних досягнень учнів з конкретної теми курсу географії відповідно до визначених Державним стандартом груп результатів

 

Тема 2.2. Компетентністно орієнтований проєкт на уроках географії.

Методологія проєктування в парадигмі НУШ. Типологія географічних проєктів у 7–8 класах: дослідницькі, урбаністичні, екологічні та соціальні. Інтеграція ігрового компоненту (Gaming Layer) у проєктну діяльність. Сценарний підхід у навчанні: перетворення навчального проєкту на командну «експедицію», «геологорозвідку» або «урбаністичний хаб». Роль кінестетичного та візуального досвіду учнів у захисті проєктних рішень. Розробка технологічної карти інтегрованого географічного проєкту для 7–8 класу (наприклад: «Еко-паспорт моєї громади», «Оптимальний маршрут безпечної логістики», «Проєктування Smart-простору школи»). 

 

Контрольний захід: Передбачена комплексна залікова робота в кінці тренінгу, з трьома завданням, що відображає зміст модуля. Оцінюється робота 100 балів, мінімальний бал зарахування 60.

 

МОДУЛЬ 3. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ В УМОВАХ НУШ

 

Тема 3.1. Географічна, картографічна та ГІС компонента в курсі географії 7-9 клас.

Трансформація картографічного методу дослідження в епоху цифровізації. Перехід від пасивного споглядання стінних карт до активної роботи. Геоінформаційні системи (ГІС) як обов’язковий елемент сучасної географічної освіти в НУШ. Огляд безкоштовних та безпечних ГІС-платформ (ArcGIS Online, Google Earth, OpenStreetMap, віртуальні мапи ДНВП «Картографія»), адаптованих під вікові особливості учнів 7–8 класів. Цифрова безпека (Cyber Safety) учнів при роботі з геоданими та геопозиціонуванням. Створення інтерактивного квесту на базі Google Earth для уроків географії у 7 класі (дослідження материків) або 8 класі (фізична географія України). 

 

Тема 3.2. Практичний аспект викладання географії та STEM-діяльність на уроках географії.

Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально-технічного забезпечення викладання географії. Основними методами роботи з картографічним матеріалом для проведення уроку. Основні методики використання динамічних сайтів Геоінформаційних систем з різним контентом: фізичним, політичним, соціологічним тощо. Основні методи навігації, відображення та читання даних на мапі в Геоінформаційних системах.  Практичне застосування інструментів: побудові власних маршрутів, створенню та редагуванню шарів з географічними об'єктами (точки, лінії, полігони), вимірюванню площ та відстаней, а також імпорту/експорту географічних даних у різних форматах.

 

Контрольний захід: Передбачена комплексна залікова робота в кінці тренінгу, з трьома завданням, що відображає зміст модуля. Оцінюється робота 100 балів, мінімальний бал зарахування 60.

Підсумкове заняття. Рефлексія

Головною метою даного заняття є наставляння на впровадження в освітній процес набутих знань та інструментів під час тренінгу здобувачами курсів. Формування ситуації успіхи у слухачів даної освітньої програми. Також отримання зворотного зв’язку в проведенні навчання щодо його актуальності, цілеспрямованості, зрозумілості, та побажань вдосконалення чи виділення аспектів подальшого навчання за даною програмою тренінгу та якості подання викладачами теоретичного та практичного матеріалу. 

У результаті успішного проходження тренінгу «Нова українська школа у базовій середній освіті: природнича освітня галузь (географія) (7-8 клас)» слухачі мають набути/вдосконалити такі знання, уміння та навички, що корелюються із визначеними трудовими функціями та професійними компетентностями.

Знання й розуміння:

• концептуальні засади та нормативно-правове забезпечення реформи «Нова українська школа» на етапі базової середньої освіти (7–8 класи);
• вимоги Державного стандарту базової середньої освіти щодо обов'язкових результатів навчання учнів у межах природничої освітньої галузі;
• особливості побудови, структуру та дидактичне наповнення сучасних модельних навчальних програм з географії для 7 та 8 класів;
• теоретико-методичні засади розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, а також специфіку реалізації STEM-проєктів на уроках географії;
• дидактичні можливості, функціонал та правила безпечного використання безкоштовних геоінформаційних систем (ГІС), хмарних сервісів (ArcGIS Online, Google Earth тощо) та динамічних вебсайтів;
• критерії, підходи та інструментарій формувального й підсумкового оцінювання результатів навчання відповідно до визначених Держстандартом груп результатів (ГР1–ГР3);
• засади академічної доброчесності та нормативні вимоги щодо запобігання корупції в освітньому процесі.

Уміння:

• проєктувати й моделювати сучасні уроки географії відповідно до вимог НУШ із чітким визначенням видів навчальної діяльності та міжпредметних зв’язків;
• розробляти технологічні карти інтегрованих компетентнісно орієнтованих проєктів (дослідницьких, екологічних, урбаністичних) для учнів 7–8 класів;
• трансформувати традиційне навчання географії у цифровий інтерактивний простір за допомогою інструментів ГІС;
• технічно застосовувати цифрові карти для побудови маршрутів, створення користувацьких шарів даних, вимірювання площ і відстаней, а також імпорту/експорту геоданих;
• конструювати навчальні інтерактивні квести на базі платформи Google Earth для візуалізації географічних об'єктів та процесів;

Навички:

• створювати диференційовані компетентнісно орієнтовані завдання під конкретні групи результатів навчання та розробляти матриці (критерії) їх оцінювання;
• ефективно організовувати командну роботу учнів через ігрові та сценарні підходи («експедиції», «урбаністичні хаби»);
• здійснювати рефлексію власної педагогічної практики в умовах впровадження стандартів НУШ та визначати траєкторію професійного саморозвитку.