РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Модуль 1.Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема.1.1. Готовність педагогів до роботи з дітьми із ООП в умовах воєнногостану. Інклюзивна культура педагога.

 Профіль вчителів інклюзивних закладів
опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти.
Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з
здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний,
когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна
взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи
підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний
педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Тема 1.2. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
Формування психологічної компетентності учасників освітнього процесу.
Основні аспекти психологічної компетентності педагога. Методи формування
психологічної компетентності особистості. Пріоритетні напрями психологічної компетентності.
Психологічний комфорт у закладі освіти та його зв'язок із успішністю
здобувачів освіти. Роль психологічної компетентності у формуванні
самодостатнього педагога в реаліях сьогодення. Матеріал може бути використаний
педагогами, класними керівниками, асистентами учителів, методистами та
керівниками закладів освіти щодо формування психологічної компетентності та
прояву стресостійкості у викликах війни.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 2.1. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього
процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та
їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на
активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на
мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.

Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних
підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2.2. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність
особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати
соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти
маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого
обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної
інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська
компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією,
критично її осмислювати, усвідомлювати.

Тема 2.3. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.

Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-
освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному

предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови
формування цілісного STEM-мислення учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого
навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні
STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту,
інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з
ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку
вчителя. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.

Тема 2.4. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів.
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту,
здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та
програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з
навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та
підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та
ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який
функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з
користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі
Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 2.5. Формування екологічної компетентності педагогів в умовах воєнного стану.
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації
сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації
змісту екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії та необхідність
міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного екологічного
мислення вчителів та учнів. Поняття екологічної компетентності як складного

інтегрального утворення, що охоплює фахову грамотність, готовність до висвітлення
тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний
інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні
педагогічних ролей.

Тема 2.6. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні гачки
на уроці як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні мінівправи,
які можуть бути адаптовані до будь-якого навчального предмета. Ефективне
використання розроблених матеріалів платформи «Всеукраїнська школа онлайн» в
освітньому процесі, їх інтеграції у структуру уроку та поєднанню з авторськими
напрацюваннями вчителя. Практичні поради, учительські лайфхаки та добірка
корисних цифрових ресурсів, що сприяють оптимізації педагогічної діяльності,
підвищенню мотивації учнів і якості навчальних результатів.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти в професійній діяльності.

Тема 2.7. -2.8. Сучасні підходи до навчання фізичної культури в Новій українській школі.
Тенденції розвитку фізичної культури в закладах загальної середньої освіти
зосереджені на індивідуалізації навчання, диференційованому підході до учнів з

урахуванням їхнього стану здоров'я та рівня підготовки, модульному підході до навчальних програм.
Інтеграція сучасних тенденцій розвитку фізичної культури у зміст навчальних
предметів. Потенціал кооперативного навчання в умовах сучасної реформи
української школи, сутність і механізм проблемного та проектного навчання.
Організація безпечного і якісного освітнього процесу на уроках фізичної культури із учнями з ООП.
Ігрова діяльность на уроках фізичної культури як основний засіб підвищення
мотивації та ефективного формування рухових навичок у дітей. Загальна фізична
підготовка і функціональні заняття як базова основа для підвищення працездатності,
правильної постави та фізичної готовності до навчальної діяльності.

Тема 2.9. Практичні інструменти упровадження компетентнісного підходу до оцінювання учнів у 5–9 класах НУШ
Орієнтири для оцінювання, які дають змогу формувати інструменти оцінювання.
Інструменти, які можна використовувати для формувального оцінювання на уроках
фізичної культури. Зворотний зв’язок про розуміння учнями навчального матеріалу
в процесі навчання де відбувається як формування, так і оцінювання визначених стандартом результатів.
Практичні інструменти оцінювання з фізичної культури із врахуванням віку,
учнів, фізичну підготовленість, мету оцінювання та доступні технології для

ефективної реалізації компетентнісно-орієнтованого навчання освітньої галузі
«Фізична культура». Види оцінювання. Як проводити підсумкове оцінювання. Фіксування результатів оцінювання.

Модуль3. Контрольно-аналітичний модуль

Тема. 3.1. Сучасні акценти розвитку фізичної культури.
Сучасні акценти розвитку фізичної культури зміщуються від суто нормативних
показників до пріоритетів: формування культури здоров'я, індивідуалізації,
інклюзивності, цифровізації, підвищення рухової активності, впровадження новітніх
технологій, гуманізації освітнього процесу та адаптації фізичного виховання для різного віку.
Моніторинг ефективності підвищення кваліфікації, обмін кращими практиками,
обговорення питань винесених на «круглий стіл».
У межах професійного діалогу обговорюємо:
1. Яку нову методику, підхід або формат роботи ви впровадили цього року на уроках фізичної культури?
2. Який елемент уроку фізичної культури вам вдалося зробити більш цікавим або ефективним для учнів, і за рахунок чого?
3. Які зміни у мотивації та активності учнів ви помітили після впровадження нових підходів?
4. Який досвід роботи з учнями різного рівня фізичної підготовки виявився для вас найбільш результативним?
5. Які інструменти або засоби (інвентар, цифрові ресурси, додатки, відео) стали для вас новими або особливо корисними?
6. Як ви інтегрували питання здоров’язбереження, безпеки та профілактики травматизму в освітній процес?

7. Який досвід формувального оцінювання або самооцінювання чи взаємооцінювання учнів на уроках фізичної культури ви вважаєте вдалим?
8. З якими викликами у викладанні фізичної культури ви зіткнулися цього року та як намагалися їх подолати?
9. Яку ідею, знахідку або власне педагогічне рішення ви могли б рекомендувати колегам для використання в наступному навчальному році?
10. Як сучасні гаджети, фітнес-додатки та онлайн-платформи змінюють підходи до індивідуальних самостійних занять?

Модуль 4. Варіативний складник
1. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
2. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
4. Цифрова компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання.
5. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти.
6. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
7. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
8. Ментальне здоров’я особистості педагога.
9. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
10.Роль учителя у впровадженні реформи шкільного харчування у сучасному закладі освіти.
11.Спорт і здоров’я як компонент громадянської освіти.
12.Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.
13. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників