РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО- МОРАЛЬНОГО (ЕТИЧНОГО) СПРЯМУВАННЯ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1.1. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти ( очна і дистанційна форма)
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього
середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву,
ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові та управлінські
аспекти протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників
освітнього процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме
явище в освітньому середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав
потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу,
спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може
бути використаний керівниками закладів освіти, педагогічними працівниками,
практичними психологами у створенні безпечного освітнього середовища.
Тема 1.2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану (очна і дистанційна форма)
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований

Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-
педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і

надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами
освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний,

вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП
з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників 

Тема 2.1. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання (очна і дистанційна форма)
Розкрито сутність інтегрованого навчання як сучасного підходу до підвищення
ефективності освітнього процесу в умовах реалізації концепції Нової української школи.
Обґрунтовано педагогічну доцільність міжпредметної інтеграції як засобу формування
цілісної картини світу та розвитку ключових і предметних компетентностей здобувачів
освіти. Висвітлено дидактичні можливості інтегративних освітніх практик у контексті
компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Розглянуто
проєктну діяльність як ефективний метод реалізації інтеграційного підходу, визначено її
сутність, класифікацію та основні етапи організації. Подано приклади міжпредметних і
соціально орієнтованих проєктів, спрямованих на розвиток пізнавальної активності,
співпраці та практичних умінь учнів. Проаналізовано інноваційні моделі інтегрування

змісту навчальних предметів у контексті сучасних освітніх підходів, зокрема STEM-
освіти. Подано приклади інтерактивних і практичних завдань для слухачів курсів

підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підкреслено значення інтегрованого
навчання у формуванні життєвих компетентностей та готовності здобувачів освіти до
розв’язання комплексних практичних завдань.
Тема 2.2. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К ( очна і дистанційна форма)
Лекція спрямована на осмислення сучасного освітнього процесу як інтегрованого
середовища, в якому гуманітарний зміст поєднується з технологічними та проєктними
підходами. У центрі уваги — розвиток ключових навичок ХХІ століття (критичне
мислення, креативність, комунікація, кооперація) як основи ефективної педагогічної
діяльності та навчання здобувачів освіти.
Розглядаються принципи створення інтегрованого освітнього середовища та
можливості впровадження 4К у поєднанні з підходом ESTEAM, психолого-педагогічні
особливості формування проєктної діяльності.
Лекція орієнтована на формування в педагогів цілісного бачення навчання як
міждисциплінарного процесу, у якому «м’які» навички підсилюють «тверді» знання, а
освітнє середовище стає простором дослідження, вибору, помилок і спільного творення
смислів.
Тема 2.3. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти (очна і дистанційна форма)
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту,

здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та
програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних
освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з
навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки
аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що
розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі

розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-
ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати

сценарії роботи з освітнім контентом.
Тема 2.4. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку (очна і дистанційна форма)
Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення
ефективності навчального процесу. Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти
(короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію,
засвоєння знань і залученість учнів.
Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими
функціональними можливостями. Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити
потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.
Тема 2.5. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів ( очна форма)
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу.
Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні
риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника
освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на
мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх
навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних

підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу. Лекція для педагогів-
практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та

результативним.
Тема 2.5. Ментальне здоров’я педагога (дистанційна форма)
У лекції проаналізовано сучасний стан освіти, виклики сьогодення для педагога, а
також його психоемоційний стан. Окреслено та обґрунтовано роль ментального здоров’я
особистості педагога в умовах війни та освітнього середовища; проаналізовано зв’язок між
ментальним здоров’ям та емоційною стійкістю; різновиди ментального здоров’я, що
включає емоційне, духовне та соціальне благополуччя.
Розглянуто стан ментального здоров’я сучасного педагога та учнів різного віку;
окреслено основні ознаки порушення психологічної рівноваги особистості та перші
«маркери» ментальних розладів; ретельно обґрунтовано фактори позитивного впливу на

ментальну стабільність і здоров’я та негативні фактори, що порушують гармонію власного
«Я» особистості педагога.
Окреслено практики емоційної стійкості щодо збереження і змінення ментального
здоров’я педагога у час війни.
Тема 2.6. Предметно-методична компетентність вчителя як складова професійного розвитку (очна і дистанційна форма)
Предметно-методична компетентність вчителя безпосередньо впливає на
результативність навчання учнів. Якщо вчитель вільно володіє методикою, він може
адаптувати урок під потреби кожного класу, роблячи навчання цікавим та ефективним.
У лекції розглядаються:
- сутність та структура предметно-методичної компетентності;
- її роль у системі професійного розвитку педагога;
- взаємозв’язок між теоретичними знаннями та практичними навичками;
- сучасні підходи до формування компетентності (інтерактивні методи, цифрові
інструменти, диференційоване навчання);
- значення безперервного самовдосконалення та педагогічної рефлексії.
Тема 2.7. Структура сучасного уроку предметів духовно морального спрямування: від класичної моделі до інтегрованих форм (очна і дистанційна форма)

Сучасна школа потребує оновлених підходів до викладання предметів духовно-
морального спрямування, які формують світогляд, ціннісні орієнтири та моральну

культуру учнів. Традиційна класична модель уроку, що базується на чіткій структурі
(мотивація, пояснення нового матеріалу, закріплення, підсумок), поступово
трансформується у більш гнучкі та інтегровані форми. Це зумовлено необхідністю
поєднання знань із практичним досвідом, міжпредметними зв’язками та використанням
сучасних освітніх технологій.
У лекції розглядаються:
- особливості проведення уроку предметів духовно-морального спрямування;
- структура інтегрованого уроку (поєднання змісту, методів, форм діяльності);
- приклади інтеграції предметів духовно-морального спрямування з історією,
літературою, мистецтвом, громадянською освітою тощо;
- значення рефлексії та діалогу у формуванні ціннісних орієнтацій.
Сучасний урок предметів духовно-морального спрямування має бути не лише
джерелом знань, а й простором для осмислення життєвих смислів, розвитку критичного
мислення та виховання відповідальної особистості.
Тема 2.8. Педагогічні шляхи інтеграції духовності та практики Place-Based Education (педагогіки місця) в освітньому процесі (очна і дистанційна форма)
Сучасна освіта дедалі більше орієнтується на формування цілісної особистості, яка
поєднує духовні цінності з практичними навичками життя у конкретному
соціокультурному середовищі. Place-Based Education (педагогіка місця) пропонує
навчання, що ґрунтується на локальному контексті, культурі та ресурсах громади, а
інтеграція духовності у цей процес забезпечує гармонійний розвиток учня як особистості,

громадянина та носія моральних орієнтирів.
У лекції висвітлюються:
- концептуальні засади педагогіки місця та її значення для сучасної школи;
- духовність як педагогічна категорія та її роль у формуванні ціннісних орієнтацій;
- шляхи інтеграції духовно-моральних компонентів у практику Place-Based Education;
- приклади освітніх проєктів, що поєднують локальну історію, культуру, традиції та духовні практики;
- методи активного залучення учнів до дослідження власного середовища через призму духовних цінностей;
- роль учителя як посередника між культурним спадком громади та освітнім процесом.
Тема 2.9. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації (очна і дистанційна форма )
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність
особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати
соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й
національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти
маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення,
медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого
обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та
дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність
неможлива без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати,
усвідомлювати.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної
свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників