РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ»
Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення професійних компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. No 988-р, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Турчин Ольга Василівна, методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури ТОКІППООсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні гачки на уроці
як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні мінівправи, які можуть бути
адаптовані до будь-якого навчального предмета. Ефективне використання розроблених
матеріалів платформи «Всеукраїнська школа онлайн» в освітньому процесі, їх інтеграції у
структуру уроку та поєднанню з авторськими напрацюваннями вчителя. Практичні поради,
учительські лайфхаки та добірка корисних цифрових ресурсів, що сприяють оптимізації
педагогічної діяльності, підвищенню мотивації учнів і якості навчальних результатів.
Тема. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників
Тема. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
Емоційне вигорання педагога як наслідок тривалого професійного стресу та високого
емоційного навантаження. Основні прояви, причини та ризики емоційного виснаження в
сучасних умовах освітнього середовища.
Практичні підходи до профілактики вигорання, розвитку навичок емоційної
саморегуляції та підтримки психічного здоров’я педагога. Формування усвідомленого
ставлення до власного ресурсного стану та збереження професійної ефективності й психологічної стійкості.
педагогами, методистами та керівниками закладів освіти в професійній діяльності.
Тема. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу.
Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси.
Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію.
Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів
залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.
Тема. Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів
Сутність розвитку мовно-комунікативної компетентності педагога як ключового
напряму підвищення кваліфікації. Вільне володіння державною мовою як базовий компонент
професійної ідентичності вчителя. Проблема зниження мовної культури в професійному
середовищі. Необхідність системного вдосконалення мовлення педагога.
Професійний стандарт учителя ЗЗСО. Сутність реалізації трудової функції А
«Навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів)». Компетентності: А.1.1
«Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою»; А.1.4 «Здатність
формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти». Поняття
комунікативної культури педагога. Вербальні й невербальні засоби педагогічного
спілкування. Педагогічна та ділова комунікація. Мовно-комунікативний портрет учителя.
Орфографічні норми сучасної української літературної мови. Актуальні зміни
Українського правопису (2019) як нормативна основа професійного мовлення. Практичні
підходи до формування індивідуального мовного стилю педагога.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів
освіти для вдосконалення мовно-комунікативної компетентності та підвищення якості освітньої діяльності.
Тема. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.
Тема. Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна
Відповідальне та безпечне використання технологій штучного інтелекту в освітньому
процесі. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час
створення та модифікації електронних освітніх ресурсів. Використання даних, згенерованих
цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовища. Оцінювання
достовірності даних і надійності цифрових джерел і ресурсів: як розпізнавати «галюцинації»
нейромереж; уникати маніпуляцій та захищати свої персональні дані під час взаємодії з ШІ.
Базові принципи функціонування технологій штучного інтелекту, що дає змогу критично
оцінювати результати їх застосування та усвідомлювати межі використання ШІ в освітній практиці.
Тема. Компетентнісні завдання як інструмент формування життєвих навичок
Лекція розкриває роль компетентнісних завдань у формуванні життєвих навичок учнів
у курсі «Здоров’я, безпека та добробут» (ЗБД). Компетентнісне завдання визначається як
освітня ситуація, що моделює реальні проблеми та вимагає застосування знань у практичному
контексті. Основна увага приділяється переходу від знань до дій, розвитку емоційного
інтелекту, комунікативних умінь та здатності приймати рішення.
У лекції окреслено ключові характеристики компетентнісних завдань: моделювання
життєвих ситуацій, практична спрямованість, структурованість та нестандартність.
Пояснюється важливість життєвих навичок (Life Skills), які поділяються на когнітивні,
емоційно-вольові та соціальні, та їхній вплив на якість життя й безпеку учнів.
Тема. Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації
сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту
екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної
інтеграції як умови формування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів. Поняття
екологічної компетентності як складного інтегрального утворення, що охоплює фахову
грамотність, готовність до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.
Тема. Сучасні підходи до навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у Новій українській школі
Зміна пріоритетів в освіті з накопичення знань на розвиток життєвих навичок означає
перехід від «знати» до «вміти діяти», фокусуючись на ключових компетентностях (критичне
мислення, комунікація, співпраця, креативність, цифрова грамотність), щоб підготувати учнів
до реального життя та ринку праці через інтерактивне навчання та практичне застосування
знань, а не лише їх запам’ятовування. Це впроваджується через компетентнісний, діяльнісний та інтегрований підхід у навчанні.
Останні десятиліття позначені переорієнтуванням європейської та національної освіти з
понять «підготовленість», «освіченість», «вихованість» до такого поняття, як
«компетентність». Звернення до цього поняття пов’язано з намаганням визначитися з
необхідними змінами в освіті, зумовленими змінами в суспільстві. Відповідно, сучасною
тенденцією розвитку освіти багатьох країн є впровадження в педагогічну практику компетентнісного підходу.
Діяльнісний підхід в освіті – це спрямованість освітнього процесу на
розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування
теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи,
успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію. У Новій українській школі даний
курс має життєво-практичний характер і спрямований не на передачу знань, а на формування
стійких компетентностей і моделей поведінки.
Тема. Проектування освітнього середовища за принципами універсального дизайну
Сучасна школа має бути простором рівних можливостей для всіх учасників освітнього
процесу. Різноманітність учнів за фізичними, когнітивними, сенсорними, мовними та
соціальними особливостями потребує переосмислення підходів до організації освітнього
середовища. Сучасна школа орієнтується на ідеї інклюзії, рівного доступу до освіти та
врахування різноманітності учнів. Одним із таких підходів є універсальний дизайн, який
орієнтований на доступність і зручність для всіх без винятку. У цьому контексті універсальний
дизайн виступає не як набір окремих адаптацій, а як філософія проєктування освітнього
середовища, що від самого початку враховує потреби всіх учасників освітнього процесу. В
умовах нової української школи універсальний дизайн є важливим інструментом
забезпечення: доступності безпеки; психологічного комфорту; ефективного навчання для кожної дитини.
Освітнє середовище – це сукупність просторових, соціальних, психологічних,
цифрових та педагогічних умов, у яких відбувається навчання та розвиток учнів.
Модуль 3. Контрольно-аналітичний модуль
Модуль 4. Варіативний складник
1. Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
2. Ціннісні пріоритети педагога та освіти
3. Ментальне здоров’я особистості педагога
4. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах
5. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
6. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення
7. Роль учителя у впровадженні реформи шкільного харчування у сучасному закладі освіти
8. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
9. Булінг і мобінг у школі : виклики, відповідальність і культура взаємоповаги
10. Цифрова компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання.
10.Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати
безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.
Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників