Vector

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИХОВАТЕЛІВ ПІДВОЗУ ДІТЕЙ

Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення професійних компетентностей вихователів закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. No 988-р, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИХОВАТЕЛІВ ПІДВОЗУ ДІТЕЙ

Інформація про розробника (розробників):

Голуб М.Я., методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти

Напрями підвищення кваліфікації:

  • розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Інше: Вихователі підвозу дітей

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
  • Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність

Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно- правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних
ситуаціях. Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти
з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний. Ефективні педагогічні

стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-
педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями.

Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти
при роботі в інклюзивному середовищі.

Ментальне здоров’я особистості педагога

Ментальне здоров’я – запорука успіху життєвого та професійного вимірів. Психолого-
педагогічні, медичні трактування дефініції «ментальне здоров’я». Основні чинники, що

впливають на ментальне здоров’я педагога. Зв’язок ментального здоров’я та емоційної
стійкості. Ефективні практики щодо психологічної стійкості особистості педагога. Роль
ментального здоров’я особистості педагога на її професійну самореалізацію та позитивне
саморозкриття на уроці. Матеріал може бути використаний педагогами, класними
керівниками, асистентами учителів, методистами та керівниками закладів освіти щодо
власної турботи про ментальне здоров’я та довголіття.

Ціннісні пріоритети педагога та освіти
Ціннісні засади професійної діяльності педагога в умовах сучасних суспільних викликів.
Роль освіти як носія гуманістичних, демократичних і національно-культурних цінностей, що
формують особистість здобувача освіти та забезпечують цілісний розвиток суспільства.
Професійний менталітет учителя. Ключові ціннісні пріоритети педагогічної діяльності.
Ціннісні позиції педагога як чинники створення безпечного, підтримувального й

мотивувального освітнього середовища. Педагог як самоактуалізована і самореалізована
особистість. Розвиток здатності до ціннісної рефлексії, усвідомлення власних особистісних і
професійних орієнтирів та їх узгодження з місією конкретної людини і системи сучасної
освіти. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів
освіти для впровадження ціннісного підходу в освітню практику.

Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо
зміцнення психічного здоров’я.
Емоційне вигорання педагога як наслідок тривалого
професійного стресу та високого емоційного навантаження. Основні прояви,причини та
ризики емоційного виснаження в сучасних умовах освітнього середовища. Практичні
підходи до профілактики вигорання, розвитку навичок емоційної саморегуляції та підтримки
психічного здоров’я педагога. Формування усвідомленого ставлення до власного ресурсного
стану та збереження професійної ефективності й психологічної стійкості.

Булінг і мобінг у школі : виклики, відповідальність і культура взаємоповаги
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього
середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву,
ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії
булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу
відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому
середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання
правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на
формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути
використаний педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками
закладів освіти у створенні безпечного освітнього середовища.

Комунікація, довіра, співпраця в освітньому процесі: партнерська взаємодія крізь призму 4К
Сутність педагогіки партнерства як етичної основи сучасної освіти. Партнерство – практика

взаємодії між учителем, учнем, батьками й колегами. Культура діалогу. Текст як інструмент
дослідження. Інтерактивні вправи: ярлики, чутки, маніпуляції та їхній вплив на партнерську
взаємодію. Розуміння комунікації як етичного вибору, співпраці, креативності. Роль педагога
як модератора мислення й «безпечного дорослого» в освітньому середовищі. Матеріал може
бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти.

Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального
добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю
життя громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності. Роль закладу освіти у формуванні
енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій. Освітні практики, STEM-підходи та
проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних навичок ощадливого використання
енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для слухачів курсів підвищення
кваліфікації педагогічних працівників. Матеріал має прикладну спрямованість і може бути
використаний у професійному розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти

Цифрова компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання
В лекції проаналізовано стан та стратегічні перспективи розвитку цифрової
компетентності вчителя в контексті трансформації освітньої парадигми 2025–2026 років.
Дослідження базується на інтеграції європейської рамки DigCompEdu та українського
Професійного стандарту вчителя, що визначають шість рівнів прогресії — від «Новачка»
(A1) до «Піонера» (C2).

Основну увагу приділено практичному інструментарію педагога:
Інтерактивний контент: огляд інтерактивного контенту як ключового елемента цифрової
компетентності вчителя, які навчальні матеріали, які вимагають активної участі учня, а не
просто пасивного сприйняття інформації та є фундаментом персоналізованого навчання:
ознайомимось з типами контенту та інструментами для його створення та з методикою
впровадження.
Штучний інтелект: висвітлено роль ШІ як персонального асистента для генерації тестів,
аналізу текстів та автоматизації зворотного зв’язку, що дозволяє вивільнити час для творчої
взаємодії з учнями.
Персоналізація навчання: обґрунтовано алгоритми побудови адаптивних освітніх траєкторій
на основі ШІ-аналітики, які здатні підвищити академічну успішність учнів на 25%.
Окремий акцент зроблено на цифровому добробуті та психологічній стійкості педагога як
фундаменті сталого професійного розвитку.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу.
Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні
риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника
освітнього процесу. Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори
впливу на мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх
навчальних досягнень. Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування
власних підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань
захопливим та результативним.
Особливості організації підвезення учнів шкільним автобусом
Організація підвезення учнів у сільській місцевості, шкільним автобусом до закладу освіти,
за допомогою спеціально обладнаного транспорту включає розробку безпечних маршрутів,
затвердження графіка, призначення супроводжуючих осіб та дотримання вимог безпеки.
Розглядаються організаційно-педагогічні аспекти підвезення учнів шкільними автобусами.
Проаналізовано нормативно-правові вимоги до водіїв, транспортних засобів та обов'язки
осіб, що супроводжують дітей. Висвітлено переваги використання спеціалізованого
транспорту для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в сільській місцевості,
безпеки перевезень та дотримання правил дорожнього руху.
Матеріал лекції має практичну спрямованість і допоможе вихователям, педагогічним
працівникам систематизувати власний досвід, впровадити дієві алгоритми роботи та
підвищити ефективність.

Розвиток ініціативності і активності педагогічних працівників в умовах сучасності
У сучасних умовах освітнього реформування роль учителя трансформується від
ретранслятора знань до активного лідера та фасилітатора. Розвиток ініціативності педагогів
сьогодні є ключовим для впровадження інновацій, що базується на постійній самоосвіті,

використанні цифрових технологій та гнучкості Розглядаються питання аналізу психолого-
педагогічних чинників, що стимулюють професійну ініціативу в ситуації невизначеності,

узагальнення знання, формування уміння та навичок роботи з інноваційними технологіями
та інструментами в освітньому процесі; формування професійних компетентностей роботи
на практиці. Трансформація ролі педагога: чому пасивність стає ризиком для професійного
вигорання. Бар’єри ініціативності: як подолати «синдром виконавця» та страх перед
нововведеннями. Інструменти самоактивації: розвиток адаптивності, критичного мислення та
цифрової сміливості. Культура проактивності: створення в закладі освіти середовища, де ідея
кожного працівника має значення.
Матеріал спрямований на допомогу методистам, вихователям, педагогічним працівникам
для пошуку внутрішніх ресурсів. для професійного зростання та впровадження інноваційних
підходів у щоденну практику. Лекція містить практичні кейси та вправи.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик виховання, організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; працювати з лідерами учнівського самоврядування, розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників