«Викладання «Основ національного спротиву»: зміст, методика та організації практичної підготовки»

Подальший методичний супровід слухачів спрямований на забезпечення практичного застосування результатів навчання після завершення програми підвищення кваліфікації, підтримку професійної готовності педагогічних і науково-педагогічних працівників до викладання навчальної дисципліни «Основи національного спротиву» або відповідного курсу для здобувачів професійної освіти, а також на вдосконалення змістового, методичного й організаційного складників освітнього процесу. Його призначення полягає не лише в наданні консультацій, а й у допомозі слухачам адаптувати опрацьовані підходи до конкретних умов діяльності закладу освіти, контингенту здобувачів освіти, наявних навчальних ресурсів і вимог безпечної організації практичної підготовки.

Зміст подальшого супроводу визначається професійними завданнями, які постають перед слухачами під час самостійного планування та проведення занять. Основну увагу приділено методичному опрацюванню складних питань викладання, узгодженню змісту навчального матеріалу з визначеними результатами навчання, добору доцільних форм і методів роботи, розробленню ситуаційних вправ, практичних завдань, алгоритмів дій та критеріїв оцінювання навчальних досягнень. Окремим напрямом є підтримка слухачів у питаннях організації практичної підготовки з урахуванням вимог безпеки, недопущення використання небезпечних предметів і матеріалів у навчальних цілях та забезпечення достовірності інформації, що використовується під час навчання.

Методичний супровід може реалізовуватися за такими напрямами:

• консультаційно-методичний – надання роз’яснень щодо змісту нормативних і програмно-методичних документів, планування занять, визначення очікуваних результатів навчання та добору методів їх досягнення;
• навчально-методичний – підтримка в розробленні й удосконаленні навчально-методичних матеріалів, ситуаційних вправ, практичних завдань, дидактичних засобів і матеріалів для оцінювання результатів навчання;
• організаційно-практичний – консультування з питань адаптації практичних занять до умов конкретного закладу освіти, організації навчальної взаємодії та дотримання вимог безпеки;
• інформаційно-ресурсний – інформування про актуальні нормативні документи, перевірені освітні ресурси, методичні рекомендації та матеріали, придатні для використання під час викладання;
• рефлексивно-аналітичний – сприяння осмисленню результатів упровадження розроблених методичних рішень, виявленню труднощів, визначенню напрямів професійного самовдосконалення та коригуванню навчально-методичних матеріалів.

Формами реалізації супроводу можуть бути індивідуальні й групові консультації, тематичні методичні зустрічі, дистанційні консультації, обмін авторськими розробками та обговорення практичного досвіду викладання. За наявності відповідних організаційних умов може забезпечуватися професійна взаємодія слухачів із викладачами та іншими учасниками методичної роботи з метою обговорення проблемних ситуацій і пошуку обґрунтованих рішень.

Результативність подальшого методичного супроводу визначається здатністю слухачів самостійно застосовувати набуті компетентності, обґрунтовано добирати зміст і методи навчання, розробляти практикоорієнтовані навчальні матеріали, забезпечувати безпечну організацію практичної підготовки та вдосконалювати власну педагогічну діяльність відповідно до змін нормативного регулювання й освітніх потреб. Таким чином, подальший супровід сприяє підтриманню зв’язку між підвищенням кваліфікації та професійною діяльністю слухачів, а також практичному використанню результатів навчання в освітньому процесі закладів освіти.

 

Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації «Викладання «Основ національного спротиву»: зміст, методика та організація практичної підготовки» є короткотерміновою, має загальний обсяг 30 годин (1 кредит ЄКТС) і побудована за модульним принципом, що забезпечує послідовне опрацювання нормативно-правових, змістових, методичних та організаційно-технологічних засад викладання навчального предмета (дисципліни) «Основи національного спротиву».

Структура програми охоплює три взаємопов’язані модулі, зміст яких визначено з урахуванням специфіки професійної діяльності викладачів, практичної спрямованості підготовки з основ національного спротиву та необхідності забезпечення безпечної організації освітнього процесу.

Модуль 1. Нормативно-правові та змістові засади викладання «Основ національного спротиву» формує нормативно-правове й концептуальне підґрунтя професійної діяльності викладача. Зміст модуля передбачає опрацювання законодавчих і нормативно-правових засад підготовки громадян України до національного спротиву, особливостей їх реалізації в закладах вищої, фахової передвищої та професійної освіти, а також змістових і методичних аспектів викладання міжнародного гуманітарного права.

Модуль 2. Методика викладання змістових компонентів «Основ національного спротиву» спрямований на розвиток методичної готовності викладачів до організації навчання за ключовими змістовими напрямами підготовки. Передбачено опрацювання методики формування та оцінювання практичних умінь з домедичної допомоги, навчання прийомів психологічної саморегуляції та взаємодопомоги, а також формування навичок інформаційної й цифрової безпеки, критичного аналізу інформації та протидії інформаційно-психологічним впливам. Особлива увага приділяється добору методів навчання, моделюванню практичних ситуацій і визначенню критеріїв досягнення запланованих результатів навчання.

Модуль 3. Безпечне освітнє середовище та цифрові засоби навчання у викладанні «Основ національного спротиву» забезпечує опанування підходів до організації безпечного освітнього процесу та практичної підготовки, методично обґрунтованого використання цифрових технологій, мобільних застосунків і віртуальних симуляторів. Зміст модуля передбачає проєктування практичних завдань, розроблення навчальних ситуацій і визначення критеріїв оцінювання результатів за принципом «знати — вміти — діяти». Це дає змогу узгодити зміст навчання, практичну діяльність здобувачів освіти та способи перевірки сформованості відповідних умінь.

Розподіл навчального навантаження передбачає 6 годин лекційних занять, 14 годин семінарських занять і 8 годин самостійної роботи. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, на який відведено 2 години. Така структура забезпечує поєднання нормативно-теоретичної підготовки, методичного опрацювання професійних завдань і самостійного розроблення навчально-методичних матеріалів.

Змістове наповнення модулів і розподіл навчального часу спрямовані на формування готовності викладачів до методично обґрунтованого планування, організації та оцінювання навчання з основ національного спротиву, застосування практико-орієнтованих методів, забезпечення безпеки учасників освітнього процесу й доцільного використання цифрових засобів навчання. 

Очікуваним результатом опанування програми є здатність викладача самостійно проєктувати та реалізовувати навчальні заняття, моделювати практичні ситуації, визначати критерії оцінювання сформованих умінь і забезпечувати досягнення запланованих результатів навчання.

Після завершення програми слухач/слухачка:

• знає нормативно-правові засади підготовки здобувачів освіти до національного спротиву;
• характеризує структуру, мету, завдання та зміст нормативних програм «Основ національного спротиву»;
• розрізняє особливості реалізації навчальної дисципліни у ЗВО та ЗФПО і курсу у ЗПО;
• визначає змістові компоненти підготовки та їх взаємозв'язок;
• аналізує результати навчання та визначає відповідні їм зміст, форми, методи й засоби навчання;
• проєктує структуру навчального заняття відповідно до визначених результатів навчання;
• застосовує практико-орієнтовані, проблемні, ситуаційні, сценарні та симуляційні методи навчання;
• розробляє практичні й ситуаційні завдання відповідно до змісту навчальної дисципліни / курсу;
• організовує навчальну діяльність із використанням тренажерів, симуляторів, макетів, стендів, цифрових ресурсів та інших засобів навчання;
• планує практичну підготовку відповідно до змісту заняття, ресурсних можливостей закладу освіти та вимог безпеки;
• застосовує методичні підходи до формування практичних умінь здобувачів освіти;
• розробляє критерії та інструменти оцінювання теоретичної і практичної підготовки;
• забезпечує диференціацію навчання відповідно до типу закладу освіти та особливостей здобувачів;
• використовує цифрові засоби та ресурси для підтримки очного, змішаного і дистанційного навчання;
• здійснює професійну рефлексію та коригує власну методику викладання.

Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації «Викладання «Основ національного спротиву»: зміст, методика та організація практичної підготовки» призначена для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої освіти та закладів професійної освіти, які здійснюють або планують здійснювати викладання навчальної дисципліни «Основи національного спротиву» / курсу «Основи національного спротиву».

Програма враховує відмінності в професійних завданнях педагогічних і науково-педагогічних працівників, специфіку освітнього процесу відповідних типів закладів освіти та нормативні вимоги до викладання зазначеної дисципліни / курсу.

Зміст і методичне забезпечення програми передбачають диференціацію практичних завдань відповідно до типу закладу освіти, категорії слухачів, їхнього досвіду викладання та вимог чинних нормативних документів, що регламентують реалізацію відповідної навчальної дисципліни / курсу.

Організація освітнього процесу здійснюється в дистанційному, очно-дистанційному форматі з використанням ліцензійного хмарного сервісу Microsoft Teams у складі платформи Microsoft 365.

Залежно від професійного досвіду та актуальних освітніх потреб слухачів освітньо-професійна програма орієнтована на:

• педагогічних і науково-педагогічних працівників, які вже забезпечують викладання навчальної дисципліни / курсу «Основи національного спротиву»;
• працівників, які готуються до викладання зазначеної дисципліни / курсу;
• працівників, які прагнуть удосконалити методичний інструментарій, систематизувати професійний досвід і поглибити компетентності з організації та методичного забезпечення освітнього процесу з основ національного спротиву. Принциповою особливістю освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації є її професійно-практична спрямованість. Навчання передбачає не лише опрацювання нормативних положень і методичних підходів, а й застосування їх для розв’язання конкретних завдань викладацької діяльності: аналізу відповідної нормативної програми, визначення очікуваних результатів навчання, розроблення фрагментів занять і практичних завдань, моделювання навчальних ситуацій, обґрунтування вимог безпеки та визначення критеріїв оцінювання. Практичні й самостійні завдання диференціюються з урахуванням типу закладу освіти, застосовних нормативних вимог, професійного досвіду слухачів і змістового компонента, викладання якого вони забезпечують. Особливу увагу приділено методиці викладання змістових компонентів, пов’язаних із домедичною допомогою, психологічною підготовкою та стійкістю, інформаційною й цифровою безпекою. Їх опрацювання передбачає засвоєння підходів до формування практичних умінь, організації тренувальних і симуляційних вправ, розвитку навичок саморегуляції, взаємодопомоги та критичного аналізу інформації. Важливим складником програми є забезпечення безпечного освітнього середовища, доцільне використання цифрових технологій і врахування можливостей та обмежень відповідних засобів навчання.

Організація освітнього процесу за програмою передбачає поєднання лекційних і семінарських занять із самостійною роботою слухачів. Такий підхід створює умови для аналізу нормативних і програмно-методичних документів, опрацювання фахових матеріалів, розроблення практичних завдань та створення власних навчально-методичних розробок. Зміст практичної підготовки диференціюється з урахуванням типу закладу освіти, особливостей освітньої програми, попередньої підготовки здобувачів і ресурсних можливостей закладу.

Методичну логіку програми визначає орієнтація на узгодження змісту навчання, очікуваних результатів, способів їх досягнення та інструментів оцінювання. Принцип «знати – вміти – діяти» реалізується через проєктування практико-орієнтованих занять, моделювання навчальних ситуацій і визначення критеріїв оцінювання, які дають змогу встановити не лише рівень засвоєння знань, а й здатність застосовувати їх під час виконання навчальних завдань із дотриманням установлених вимог безпеки.

Зміст, організація та методичне забезпечення програми спрямовані на вдосконалення професійної готовності педагогічних і науково-педагогічних працівників до нормативно обґрунтованого, методично виваженого та безпечного викладання «Основ національного спротиву» з урахуванням особливостей відповідного типу закладу освіти та практичної спрямованості підготовки.

Відмінною особливістю програми є її практико-методична спрямованість: опанування змісту навчання поєднується з розробленням ситуаційних вправ, алгоритмів практичних дій, методичних сценаріїв, цифрових навчальних ресурсів і критеріїв оцінювання результатів за принципом «знати — вміти — діяти». Такий підхід забезпечує спрямованість професійного розвитку не лише на поглиблення предметної обізнаності, а й на здатність викладача самостійно проєктувати, організовувати та оцінювати навчальну діяльність відповідно до визначених результатів навчання.

Змістова специфіка програми визначається комплексним опрацюванням методики формування практичних умінь з домедичної допомоги, психологічної саморегуляції та взаємодопомоги, інформаційної безпеки й протидії інформаційно-психологічним впливам. Інтеграція цих напрямів із питаннями безпечної організації освітнього процесу та використання цифрових технологій дає змогу розглядати підготовку з основ національного спротиву як цілісний педагогічний процес, у якому зміст, методи, засоби навчання та оцінювання узгоджуються з характером практичних завдань.

Підсумковий контроль проводиться у формі комплексного заліку та передбачає захист підсумкової методичної розробки. До переліку методичних розробок, що подаються на комплексний залік, можуть увійти:

• методична розробка навчального заняття (уроку) або його елементів;
• комплект практичних завдань;
• сценарій проведення практичної вправи;
• комплект дидактичних матеріалів;
• інструментарій оцінювання результатів навчання.

Загальний обсяг освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації «Викладання «Основ національного спротиву»: зміст, методика та організація практичної підготовки» становить 30 годин (1 кредит ЄКТС), із них:

• лекції – 6 годин;
• семінарські заняття – 14 годин;
• самостійна робота –  8 годин;
• підсумковий контроль (залік) – 2 години.     
• Реалізація програми здійснюється протягом чотирьох навчальних днів відповідно до затвердженого графіка і розкладу занять в другій половині дня. Усі навчальні заняття записуються, а відеозаписи надаються слухачам для повторного опрацювання навчального матеріалу.

У результаті опанування освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації «Викладання «Основ національного спротиву»: зміст, методика та організація практичної підготовки» удосконалюються такі фахові компетентності:

Нормативно-правова компетентність — здатність інтерпретувати й застосовувати нормативно-правові акти, державні та освітні стандарти, навчальні програми й методичні рекомендації, що регламентують підготовку громадян України до національного спротиву, з урахуванням специфіки їх реалізації в закладах вищої, фахової передвищої та професійної освіти.

Предметно-змістова компетентність – здатність системно опрацьовувати зміст підготовки з основ національного спротиву, інтегрувати положення міжнародного гуманітарного права та забезпечувати наукову обґрунтованість, актуальність і практичну спрямованість навчального матеріалу.

Методична компетентність – здатність проєктувати зміст, структуру й методичне забезпечення навчальних занять, добирати форми, методи та прийоми навчання відповідно до визначених результатів, специфіки змістових компонентів і освітніх потреб здобувачів освіти.

Компетентність із формування практичних умінь – здатність організовувати й методично забезпечувати практичну підготовку здобувачів освіти, спрямовану на опанування алгоритмів домедичної допомоги, розвиток навичок психологічної саморегуляції та взаємодопомоги, критичного аналізу інформації й дотримання правил цифрової безпеки.

Безпекова компетентність – здатність планувати й організовувати освітній процес і практичну підготовку з урахуванням вимог безпеки, оцінювати потенційні ризики навчальних ситуацій, визначати необхідні запобіжні заходи та забезпечувати належні умови виконання практичних завдань.

Цифрова компетентність – здатність добирати й застосовувати цифрові освітні ресурси, мобільні застосунки, віртуальні симулятори та засоби моделювання навчальних ситуацій для пояснення навчального матеріалу, відпрацювання практичних умінь і забезпечення інформаційної та цифрової безпеки.

Оцінювально-аналітична компетентність – здатність визначати очікувані результати навчання, розробляти критерії та інструменти оцінювання теоретичних знань, практичних умінь і готовності здобувачів освіти діяти відповідно до засвоєних алгоритмів у змодельованих навчальних ситуаціях.

Рефлексивно-аналітична компетентність – здатність аналізувати результативність власної викладацької діяльності, оцінювати відповідність застосованих методів і засобів визначеним результатам навчання, виявляти методичні труднощі та обґрунтовувати напрями подальшого професійного вдосконалення.